Cтатті

Ніколи в історії людства не було такого швидкого цивілізаційного прогресу, як на рубежі XX і XXI століть. Людство використовує всі досягнення науки, а стандарт життя покращується ... Але чи так це насправді? У нашому житті з'явилася сучасна господарська хімія, нові інформаційні, електронні технології, ми маємо продуктивне сільське господарство (завдяки генетичній інженерії), фармацевтична промисловість, піклуючись про наше здоров'я, рекламує широке застосування своєї продукції. Коротше кажучи, ми стаємо суспільством «синтетичних людей». Наш контакт з природою і натуральними продуктами стає все більш обмеженим.

На Землі все живе в тісному взаємозв'язку - наприклад, людина має 70% генетичного коду риби. У нас діють біологічні механізми, які створили мільйони років тому організми, які тоді жили. На жаль, рівновага і пов'язаність в живому світі були зруйновані людиною. Природа життя досліджується нами вже тисячоліття і незважаючи на сучасні дослідницькі техніки, все ще залишається більше запитань, ніж правильних відповідей. З'являються нові явища, які є рівнодійною численних факторів, що генеруються сучасною людиною. Можна прийняти тезу, що в історії життя людини на Землі вже все відбулося і відбувається постійно, однак тепер змінюється темп цих подій.

Вже з 3 місяця внутрішньоутробного життя починається швидкий розвиток мозку. На цей процес впливають гормони, а особливо тестостерон. Ніхто не знає, чому вже в утробі матері розвивається організм дитини (як хлопчика, так і дівчинки) з мозком супер-мужчини, з великою кількістю білої речовини (мозок складається із сірих і білих клітин - у мужчин більше білих клітин, у жінок - сірих ). Багато років тому я слухав монолог одного гумориста про відмінності в мозку мужчин і жінок. Він говорив, що мозок мужчини складається з коробочок із написами: будинок, сім'я, хобі та т.п .; якщо мужчина ментально перебуває в одній такій коробочці, то ніщо крім її змісту його не цікавить. Мозок жінки складається з незліченної кількості з'єднаних між собою пунктів. Тобто завжди і всюди жінка знає все про все ... Парафразуючи цього гумориста, можна стверджувати, що мозок дитини із аутизмом працює як мозок супер-книжчини. Проблема полягає в тому, що дитина із аутизмом ментально закривається в одній коробочці свого мозку. Батьки і терапевти мають одне основне завдання: відкривати маленькі двері цієї коробочки так, щоб дитина побачила зовнішній світ.

Ще кілька десятків років тому на кілька тисяч новонароджених дітей народжувалась одна (1!) дитина із аутизмом. Сьогодні в США публікуються статистики, які показують, що серед новонароджених дітей є один хлопчик із аутизмом на 30 і одна дівчинка із аутизмом на 50. В Європі статистки повільно наближаються до цих значень. Прийшов час системно зайнятися цією проблемою. Не можна залишати батьків без відповідної підтримки.

Сьогодні це не одинарна проблема, тому урядові установи повинні підтримувати як дослідження, так і батьків дітей із аутизмом. Через кілька десятків років більш ніж 5% нашого суспільства може бути нездатним до самостійного функціонування.

Запрошую незабаром до читання.

dr n. Med. S. Puczkowski